тобто її дату, допомагає хронологія - наука, що вивчає способи обчислення часу.

Не завжди час обчислювався так, як нині. Найдавнішими одиницями виміру часу є доба (день і ніч разом), тиждень, місяць, рік. Люди почали їх застосовувати, спостерігаючи за явищами природи, рухом Сонця, Місяця, зірок. Та осягнути й правильно зрозуміти складні явища природи було важко. Тому за давнини в різних народів рік міг тривати від 300 до 400 днів і починатися чи навесні, чи влітку, чи восени або й взагалі з приводу якоїсь певної події (повені річки, заснування міста тощо).

Лічба років від певної події називається літочисленням (ерою). Від 16-17 ст. в Україні поступово узвичаїлася лічба років, якою ми користуємося тепер.

Час від першого року до теперішніх днів називають нашою ерою. Щоб було простіше рахувати великі відтинки часу, кожні сто років вважаються одним століттям, або віком. Тисяча років - це тисячоліття.

Намалюймо пряму лінію, щоб уявити плин часу. На ній будемо один за одним позначати різні роки. Праворуч розташуємо рік, у якому ми живемо, ліворуч - попередні роки або століття.

Скільки років минуло від початку нашої ери? Скільки минуло століть, тисячоліть?

В якому столітті ми живемо?

Перше століття нашої ери починається в 1-му році й закінчується в 100-му році. Відповідно друге починається в 101-му році, а закінчується в 200-му році. Отже, початкові роки століть - це 101, 201, 301 ...1901, а роки з нулями (100, 200, 300, 2000) - це останні роки століть.

Для розвитку української історичної науки особливе значення мало 19 ст. Саме тоді розпочав свою діяльність Михайло Грушевський.

Слово хронологія в перекладі з грецької означає наука про час і слово.

Чому історики особливого значення надають відлікові часу?