ІСТОРІЯ ЯК НАУКА

Шанобливе ставлення до минулого - прикметна риса нашого народу. Про минувшину в Україні завжди казали - свята, добра. І досі вживані в українській мові прислів'я: Не за нас стало, не за нас і перестане; Не силою роби, а розумом, не серцем, а звичаєм. За давніх часів пам'ять про минуле зберігалася в міфах, легендах, переказах, піснях. Згодом, з появою писемності, про події дня вчорашнього оповідали літописи - записи найважливіших подій з року в рік, «з літа в літо», як тоді казали. Закарбовуючи для нащадків події минулого, творці літописів прагнули водночас усвідомити їх, з'ясувати, чим вони спричинені, які мали наслідки. Так поступово накопичувалися історичні знання. Отож, історія - це наука про минуле людства. Вона вивчає та описує діяльність людини, досліджує всілякі великі й малі події від найдавніших часів до дня вчорашнього, встановлює, як і чому людське життя змінювалось і вдосконалювалося, ставши таким, як тепер.

Прочитавши підручник, ви довідаєтесь про багатьох учених-істориків. З-поміж них такі видатні, як Максим Берлинський, Михайло Максимович. Володимир Антонович, Дмитро Яворницький. Але батьком української історії справедливо вважають Михайла Грушевського. Йому належить близько 2000 праць з історії України, серед яких і 10-томна «Історія України-Руси».

Досліджуючи минувшину, вчені-історики раз по раз змушені відповідати на запитання: коли сталася та чи та подія? Визначити точний час певної події.

Слово історія походить з грецької мови та означає оповідь про минулі події, знання про них.

Сторінка з літопису.