проти панування Польщі, його підтримали не лише селяни й міська біднота, а й духівництво, заможне міщанство, дрібна українська шляхта. Завдяки цьому повстання швидко перетворилося на всенародну війну, яка тривала десять років.

Очолив Національно-визвольну війну Богдан Хмельницький. Перша битва між козацьким і польським військами сталася в урочищі Жовті Води біля однойменної річки. У вирішальному бою 1648 р. польська армія зазнала нищівної поразки. Подальші переможні Корсунська й Пилявецька битви закріпили успіх українського війська: на початок листопада 1648 р. майже всі українські землі було визволено з-під польської влади.

На визволених землях упроваджувалися козацькі порядки, що означало утвердження Української козацької держави. Називалася та держава Військом Запорізьким. Вища влада в ній належала гетьманові, проте найважливіші ухвали виносилися на загальній військовій раді. Керувати державними справами гетьманові допомагала генеральна старшина. До її складу входили генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів.

Територія Війська Запорізького поділялася на полки й сотні, управління в яких здійснювали полковники й сотники. Центрами полків і сотень були

Ікона Покрови Пресвятої Богородиці з портретом гетьмана Богдана Хмельницького. Кінець 17 cm.

Герб гетьмана Богдана Хмельницького на першій сторінці списку козаків 1649 р.