припали порохом і, мов згорблені старці, самотньо журилися на порожніх вулицях.

У Михайлівському храмі, що у Видубичах, молився щиро сам, а ще попросив, щоб молилися за нього всі чорноризці. Потому, вклонившись низько землі руській, рушив далі. Невідступно нуртувала думка: чи зможе домовитися з Батиєм про мир? Хай навіть і дорого коштуватиме він князеві, проте мир дасть змогу Русі зібрати сили, відбудувати міста, укріпити їх новими фортецями, а потім скинути ненависну ординську кормигу.

Батиєві слуги кілька днів виглядали Данила. Тільки-но наблизився князь до столиці Золотої Орди, відразу ж зустріли й запросили до хана.

Данило увійшов до Батия, поклонився за тамтешнім звичаєм. «Випий, князю, нашого пиття», - простягнув хан повну чашу кумису. Данило знав, що випити кумис із ханських рук - велика честь. Та знав і те, що негоже русичам пити кобиляче молоко. Недарма називають його чорним: хто вип'є кумис, той визнає перед світом свою підлеглість. Замислився на мить Данило, та знав, що іншого способу вберегти рідну землю від спустошливих нападів степовиків немає, тому сказав твердо: «Досі я не пив. А нині ти велиш - я п'ю». Випивши чашу, поклонився князь. О, лихіша від лиха честь татарська! Данило Романович, що був князем великим, нині сидить на колінах і холопом себе називає!

- О, лиха ти, честе татарська, - задумливо мовив Данило. - І все-таки краще данина, ніж загибель.

Князь подивився на сонце. Час на останню розмову з Батиєм.

- Мужні в тебе воїни, княже, - почав здалеку Батий. - Згадую весь час того Дмитра, що був київським воєводою під час нашої облоги міста. Він так вразив мене своєю вояцькою майстерністю та звитягою, що я подарував йому життя, звільнивши з полону. Дивак він - не захотів лишитися моїм радником.

Мовчав галицький князь, знав, куди хилить хитрий хан: не через те впала Русь, що невмілих мала воїнів, а тому, що кожен князь змагався з ординцями тільки власними силами. Князівські чвари й розбрат занапа-

Видубичі -

історична місцевість на околиці Києва, де в другій половині 11 ст. було закладено монастир -комплекс споруд з обов'язковою церквою для громади ченців.

Чорноризці -

те саме, що ченці. Походить

від словосполучення чорні ризи, тобто чорний одяг.

Корона Данила Галицького.