З-посеред літературних творів тих часів особливе значення для істориків мають літописи. Дослідники вважають, що літописання на наших землях виникло ще за князя Аскольда. Щоправда, найдавніші літописи не вціліли. Давні літописні зведення використав літописець Нестор, складаючи «Повість минулих літ». До продовжень літопису Нестора належать Київський та Галицько-Волинський літописи.

Великої слави зажили давньоруські будівничі. Вони створювали чудові споруди з дерева, каменю й цегли. Були то церкви й собори, княжі й боярські палаци, захисні вежі та в'їзні брами. Дотепер із тих споруд найбільше збереглося храмів, котрі хоч і зазнавали руйнувань, проте щоразу дбайливо відновлювалися. Власне, тому багато церковних споруд періоду Київської Русі та Галицько-Волинського князівства зараз мають дещо інший вигляд, ніж у часи їхнього створення. Та жодні пізніші перебудови не змогли затьмарити тієї особливої краси, якої сповнені храми

Про які особливості Галицько-Волинського літопису ви довідалися з попередньої теми?

Михайлівський Золотоверхий собор у Києві. Відбудований у 999 p.

За часів Ярослава Мудрого, коли великої шани набула книга, розквітло мистецтво книжкової мініатюри. Майже дев'ять із половиною століть - такий вік найдавнішої з відомих нам давньоруських книг Остромирова Євангелія (1056-1057 pp.), а барви мініатюр цього рукописного шедевра й досі ясні та свіжі.

Євангеліст Лука. Мініатюра Остромирова Євангелія. Сторінка Остромирова Євангелія з заставкою та ініціалом. Перша сторінка «Повісті минулих літ»