Бажатимуть Київ як величну столицю свої й чужі. А русичі прилучаться, просвітлені Божим словом, до мудрості книжної, до освіти й знання.

- Побудуємо по всій руській землі храми, - мріяв Володимир. - Для науки божої будуть і школи, де навчатимуться боярські діти. Вірю -відступляться темрява й невігластво.

- Мудро мовиш, князю. Адже каже Спаситель: «Не бороніть дітям приходити до Мене». А тепер час рушати додому, онде й сонечко сходить, - попрощався Василій.

Коли сонце розсипало перші промені, Володимир був на Дніпрі. Звідусіль сходилися кияни. Йшли жінки й чоловіки, старі й малі, багаті й бідні. Ніколи ще князь не бачив такої сили-силенної людей в одному місці. Усі роздягалися на березі й заходили у воду. Берегом ходили священики, читали молитву й осіняли киян золотими хрестами.

Раптом неподалік, серед натовпу, Володимир побачив згорблену постать. Самітник ішов до Дніпра з десятьма худенькими дітлахами - київськими сиротами.

- Хреститися слід правою рукою, - навчав Василій. - Для цього три пальці з'єднуємо разом, а два (безіменний і мізинець) притискаємо до долоні. Трьома з'єднаними пальцями торкаємося спершу чола, потім живота, а далі правого й лівого плеча, зображуючи на собі хрест, і, опустивши руку, кланяємося. З'єднання трьох пальців символізує нашу віру у Святу Трійцю: Бога Отця, Бога Сина й Бога Духа Святого. Два притиснуті пальці є символом нашої віри в Сина Божого Ісуса Христа, який має два єства - є Бог і є людина, а для нашого спасіння зійшов з неба на землю. Під час хрещення руку покладаємо на чоло, щоб освятити наш розум і наші думки; на живіт - щоб освятити наші почуття; на плечі - щоб освятити сили нашого тіла і щоби благословення Боже було на наших вчинках. Хреститися треба за слів: «В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа», «Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові...»

Діти зайшли у воду, а Василій, залишившись на березі, пристрасно молився. Коли обряд закінчився, він широко перехрестився. «Який він сильний у вірі своїй, - подумалося Володимирові. - Як колись був Ставр у ратній доблесті». Василій, відчувши на собі погляд, озирнувся.

- Боже великий, та це ж він, - вигукнув Володимир й чимдуж кинувся обіймати свого давнього побратима.

Поясніть назву оповідання. Опис якої історичної події подано в оповіданні? Розкажіть, як відбувалося хрещення киян.