самою природою місця - здебільшого річкові острови, яких було чимало в нижній частині течії Дніпра.

На Січі постійно перебувала козацька залога, більшість же запорожців мешкали в зимівниках і за відповідним сигналом приходили на Січ, щоби взяти участь у походах або радах. Раді належала вся влада. Право голосу на ній мав кожен запорожець. Рада виносила ухвали про війну та мир, військові походи, приймала чужоземних посланців або відправляла козаків до інших держав, карала винних тощо. Зазвичай рада збиралася кілька разів на рік: у перший день нового року, у день Покрови Пресвятої Богородиці, на другий-третій день після Великодня. Але могли збиратись і надзвичайні ради. На те було достатньо бажання першого-ліпшого запорожця в будь-якому місці й коли завгодно.

На раді обирали козацьку старшину - кошового отамана (або гетьмана), суддю, писаря, осавула, обозного. Козацькими старшинами ставали найзаслуженіші, найгідніші козаки, які показали себе в битвах чи походах. Обрані на посаду, вони отримували відзнаки, що символізували їхню владу. Такі відзнаки козацької влади називалися клеинодами.