чути присягу від імені короля. Проте у відповідь прозвучали гострі слова, що назавжди закарбувалися в серці гетьмана: - Самодержець не присягає своїм підданим. І все-таки козацька старшина на чолі з Богданом Хмельницьким присягнула московському цареві. Бо український народ, втомлений кількарічною виснажливою війною проти Польщі, конче потребував миру. Прагнули його занедбані ниви й спустошені міста. Угода ж із Москвою про військову допомогу давала можливість швидше довести війну до переможного кінця. Щоправда, сумніви не полишали гетьмана: чи не втратить козацтво через події в Переяславі свою державу? - Порадь мені, брате, як знайти спокій, - зверталася гетьманова душа до велетня-дуба, певно, відчуваючи, що одурить цар козаків, швидко позбавить їх привілеїв та й самої волі. Одначе дуб лише шурхотів листям. Мовчить він і тепер - свідок великих перемог і болючих поразок. Проте переказують, що часом у його верховітті б'ються в тривозі крила - то непокоїться Богданова душа, котра, за легендою, знайшла тут собі притулок. Тоді крізь шум листя чується зворушлива сповідь. Бринять срібноспівом слова про славу великого полководця й творця Української козацької держави, стоголосо відлунюють та враз затихають на високій ноті, так, неначе обривається струна. І тільки вітер, гойдаючись на гіллі, ледь чутно перегукується з крислатим велетнем. Виснажлива й довготривала війна проти Польщі змушувала Богдана Хмельницького шукати союзників. Військову допомогу козацькій армії надавали залежні від Туреччини татарські війська, проте в кількох битвах у вирішальний момент вони зрадили козаків. Тому гетьман звернувся за допомогою до московського царя. Той довго зволікав із відповіддю, вичікуючи, яка з держав, Польща чи козацька Україна, швидше знесилиться. І врешті згодився. До України було відряджене велике посольство на чолі з Василем Бутурліним. Зустріч із царськими послами відбулася в Переяславі в січні 1654 р. Для продовження переговорів невдовзі до Москви вирушили українські посли. У царській столиці в березні того самого року було підписано українсько-московський договір. Цей документ передбачав установлення рівноправних і взаємовигідних відносин між обома державами, незалежність України майже не зазнавала обмежень. Проте цар не збирався виконувати договірні умови й дуже швидко порушив їх. Нова угода 1659 р. поклала край незалежності України.
|