- Вам цікаво дізнатися, яка книжка тут стояла та куди вона поділася? - перехопивши погляд гостя, запитав господар. Із відповіді посол довідався, що йшлося про книгу Святого Письма, створену понад сто років тому в Пречистенському монастирі, що в Пересопниці. - Писано цю книжку українською мовою для використання в церкві. І хоч яка вона рідкісна та цінна (була ж бо справжньою окрасою моєї книгозбірні!), проте я дійшов висновку, що має служити вона народові, для якого й була створена, - розповідав гетьман. - Минуло вже кілька років, як подарував я її тільки-но збудованому Вознесенському соборові в Переяславі, аби жила вона серед людей повноцінним життям. Із задоволенням згадував французький посол дні, прожиті в розкішному палаці Івана Мазепи. Перебуваючи в Україні, довідався також про споруджені його коштом церкви й монастирі в Батурині, Києві, Чернігові, Лубнах, Прилуках, Глухові й навіть далеких східних країнах, які ніби продовжували розпочату в гостинному палаці розмову про українську культуру - царину, котрою найбільше опікувався гетьман. Адже був переконаний Іван Мазепа, що саме в такий спосіб споруджує храм, який не зруйнує ні рука варвара, ні час, бо вивершений він у людських душах, а душа народу - вічна.
|