Храм гетьмана Мазепи

Козацька столиця, надійно захищена міцними фортечними мурами, вражала ошатними будинками старшини. З усього було видно, що гетьман Іван Мазепа, коштом якого чимало збудовано в Батурині, шанував красу й добробут. Та коли французький посол під'їхав до гетьманського палацу, розташованого неподалік столиці, то надзвичайно був подивований: перед ним постала оточена чудовим парком споруда, яка не поступалася палацам європейських володарів. Довершеністю ліній вона подібна була до коштовної перлини, сповитої у м'який оксамит сонячного сяйва. Величний спокій та шляхетність відбивалися в кожній деталі. Все - навіть ритуал зустрічі, що відбувалася поважно, без зайвої метушні, - свідчило про витончений смак і добру освіту господаря.

Іван Мазепа вразив гостя бездоганною латиною. «Досконалим знанням цієї мови гетьман може суперничати з найкращими нашими богословами», - подумки відзначив чужоземний посланець.

Трохи згодом, оглядаючи палац, посол переконався, що козацький гетьман вільно володіє кількома мовами: з лікарями-німцями він спілкувався німецькою, з італійськими майстрами - італійською.

- Де ви набули такі вражаючі знання мов? - запитав гість.

Гетьман розповів, що навчався в Києво-Могилянській академії та в одному з європейських університетів, відвідав чимало країн.

- Ходімте до моєї бібліотеки, - запропонував він послові. - Книги, як вірні друзі, багато можуть повідомити про подорожі, смаки та вподобання власників.

Французький посол побачив найкраще в Україні зібрання книг багатьма мовами світу. Проте не ошатні палітурки привернули його увагу. В око впало порожнє місце на одній з полиць.