їну, гетьман Мазепа вирішив скористатися з війни між Московією і Швецією та виступити на боці шведського короля Карла XII. Той обіцяв цілковиту свободу Україні.

Проте у вирішальній битві під Полтавою 1709 р. шведсько-українське військо зазнало поразки. Отож, намірам Мазепи здійснитись не судилося. Гетьман змушений був покинути рідну землю. На чужині того ж року він і помер.

У вигнання пішли й спільники Мазепи. 5 квітня 1710 р. вони обрали гетьманом Пилипа Орлика. Після обрання нового гетьмана було оприлюднено й угоду-договір між ним, старшиною та козацтвом. Той документ мав назву «Пакти й Конституція прав та вольностей Війська Запорізького». Це була одна з перших у світі конституцій. Конституція Пилипа Орлика проголошувала незалежність України від Московії та Польщі, визначала її територію, відносини з іншими державами, внутрішній устрій. Отож головну мету свого гетьманування Пилип Орлик вбачав у втіленні проголошеного документа.

Про освіченість Івана Мазепи, його запюбленість у красу говорили в багатьох європейських столицях. Козацький гетьман свого часу здобув гарну освіту. Спершу навчався в Києво-Могилянській академії, а згодом поглиблював знання, подорожуючи Німеччиною, Італією, Нідерландами. Іван Мазепа володів десятьма мовами. Ставши гетьманом, особливо піклувався про духовне життя. У розвиток української освіти, науки, мистецтва, книгодрукування гетьман вкладав величезні гроші з державної скарбниці та власні. Коштом Мазепи було, зокрема, споруджено до десятка нових храмів, піднято з руїн чимало церков княжої доби, розбудовано Києво-Могилянську академію й закладено новий навчальний заклад - Чернігівський колегіум.