Так ось яка вона, царська ласка! І звернувся тоді Виговський до європейських володарів. У палкому маніфесті перед усім світом звинувачував український гетьман московського царя не тільки в порушенні обіцянок, а й у тому, що «задумав зовсім знищити Білу Русь, Україну з усім Військом Запорізьким, почав сіяти усобицю, підтримувати бунти проти гетьмана й наступати на Україну оружною рукою».

- А що, панове товариство, - звертався Виговський до козаків, - господарюватимемо тепер самі у своїй хаті?

Ніч жалобною завісою затулила закривавлене Крупич-поле неподалік Конотопа. Багатьом лицарям стало воно домовиною. Гетьману ж Виговському назавжди запала в душу його полинова гіркота. Бо не стало для козаків це поле звитяги полем єдності. Незабаром спалахнула жорстока братовбивча війна, яка, зрештою, призвела до поділу України.

Про яку історичну подію ви дізналися з оповідання? Коли вона сталася? Розкажіть про перебіг Конотопської битви. Які вимоги привіз посол московського царя одразу по смерті Хмельницького до Чигирина? Про що це свідчило?

Гетьман Іван Виговський мав великий досвід державного діяча. В уряді Хмельницького він був генеральним писарем і найближчим сподвижником гетьмана. Щоправда, початок Національно-визвольної війни Виговський зустрів на польському боці. Як офіцер він бився із загонами повстанців під час Жовтоводської битви. Козаки завдали тоді війську короля нищівної поразки. І хоча Виговського оминули козацькі шаблі, проте спіткало інше лихо: він потрапив до татарського полону. Тричі тікав, тричі його ловили ординці, та, напевно, стратили б, якби не Богдан Хмельницький, який викупив його з неволі. Відтоді Іван перебував при гетьманові, присягнувши бути вірним йому до смерті. Гетьман високо цінував його відданість. Та стократ більше важили для Хмельницького знання й досвід Виговського. Здобувши освіту в Києво-Могилянській академії, Виговський бездоганно володів кількома мовами, зокрема й латиною, мав хист дипломата. Отож не дивно, що молодий шляхтич незабаром очолив Генеральну військову канцелярію та керував нею аж до смерті Хмельницького. Був утаємничений у найсекретніші