дентів. Дарма, що багатьом із них ніколи раніше не доводилося тримати в руках рушницю, а мріялося про перо й пензель, та не зрадили молоді галичани своєї козацької вдачі. Тож не дивно, що про славну Запорізьку Січ співали, готуючись до кривавого бою:

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить по всій Україні Січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну гей-гей розвеселимо!

Хто ставав січовими стрільцями? Чому про січових стрільців говорили як про найосвіченіше військо? Чому пісні січових стрільців для багатьох поколінь українців залишалися знаменом у боротьбі за волю України?

За тих буремних років постала Українська Центральна Рада. Тривала Перша світова війна. Довелося зважати на ситуацію в Росії, де владу захопили більшовики, котрі не уявляли своєї держави без родючих українських земель. Власне тому, проголосивши незалежність Української Народної Республіки, Центральній Раді довелося не стільки впорядковувати внутрішньодержавне життя, скільки дбати про оборону.

Хоча діяльність Центральної Ради тривала недовго - лише 13 місяців, вона збагатила державотворчий досвід українського народу.

Українська маніфестація

Київ нагадував весняну річку. Щохвилини його вулиці залюднювалися більше й більше: бурхлива повінь революції витягала з затишних осель навіть літніх господинь. Рвучкий березневий вітер надимав вітрила жовто-блакитних прапорів, підхоплював недбало полишені ранкові газети й розносив новину до найвіддаленіших куточків міста: «Всі на українську маніфестацію!». Саме з таким гаслом з'явилося того дня - 19 березня 1917 р.- перше число нової київської газети «Вісті з Української Центральної Ради».

- Діду, йдіть-но краще з дороги, - жартували юнаки-гімназисти, звертаючись до сивого, вибіленого, мов зима, селянина, який розгублено позирав то на заюрмлені вулиці, то на газету, що її підняв був із бруківки.

- Що воно за причина така, - бурмотів сам до себе старий, - людей багато, а спитати ні в кого.

- То питайте в нас, діду, але спершу відійдіть з дороги, - вигукувала молодь.

Поміркуйте!

Чому 100-тисячну маніфестацію в Києві Михайло Грушевський вважав

найважливішою подією буремних днів 1917 р.?