ГОЛОД І ТЕРОР

Від 1918 р. тривала війна більшовицької Росії проти України. Вже перші бої засвідчили нечувану жорстокість нової російської влади. Україна спливала кров'ю, проте наприкінці 1920 р. на Наддніпрянщині було встановлено більшовицьку владу. Згодом було створено Українську Радянську Соціалістичну Республіку у складі більшовицької держави - СРСР.

На загарбаних українських землях більшовиків насамперед цікавив хліб. Загрожуючи зброєю, вони вимагали від селян задарма віддавати врожай. Лише в другій половині 1922 р. з України було вивезено 320 тис. тонн зерна. А два мільйони українських дітей тим часом голодували.

Із другої половини 20-х pp. почалося насильницьке створення колективних господарств - колгоспів. У селян примусово відбирали землю, коней, худобу, знаряддя хліборобської праці. Вони переставали бути господарями, бо не могли розпоряджатися ні своєю землею, ні зібраним урожаєм. Хлібороби з діда-прадіда, ставши колгоспниками, перетворювалися на безправних наймитів. Із такими порядками українські селяни не могли миритися. Але до тих, хто чинив опір, більшовики застосовували силу. їх оголошували куркулями, цілими сім'ями масово вивозили до Сибіру, де нерідко серед лютої зими викидали напівроздягненими в пустельних місцях" «на поселення».

Щоб остаточно зламати опір українських хліборобів, більшовицькі вожді в Москві вирішили організувати в Україні навмисний голод. За одну тільки зиму - весну 1932-1933 pp. на найродючіших українських землях від голоду вимерло 7-10 млн душ.

Водночас із винищенням українського селянства уряд більшовиків розгорнув боротьбу проти української освіти, науки, мистецтва. Діячів держави, культури, церкви, вчених, учителів, лікарів, незгодних із діями партії більшовиків, заарештовували,

Українські колгоспники у 30-х pp.

Пам 'ятний знак «Жертвам голодомору» 1932-1933 pp. в Кисві.