рів український прапор, приторочений до булави Богдана Хмельницького. Кияни та гості з усієї України вітали рішення Центральної Ради.

- Щасливий я, хлопці, що побачив Святу Софію такого дня, - обіймаючи гімназистів, розчулено мовив селянин. - Повезу додому віру, що за вільну Україну стоятимуть мільйони.

Розкажіть, про яку подію ви довідалися з оповідання за планом: а) заклик Української Центральної Ради до киян; б) виступ М. Грушевського; в) народне віче на Софійському майдані.

Війна, якій не змогла покласти край Українська Народна Республіка, спричинила обурення й протести. 29 квітня 1918 р. Всеукраїнський хліборобський з'їзд проголосив Гетьманат - Українську Державу на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським.

- Павло Скоропадський був нащадком гетьмана Івана Скоропадського. Він щиро сподівався, що зможе поліпшити життя народу. І хоч його гетьманування тривало лише сім з половиною місяців, проте й за той нетривалий час він встиг зробити багато корисного для розвитку України.

Вражаючими були досягнення уряду Скоропадського в царині української культури й освіти. За його розпорядженням перейшли на українську мову викладання початкові школи. Наприкінці гетьманської доби в Україні налічувалося близько 150 українських гімназій. У навчальних закладах, які залишалися з російською мовою навчання, обов'язковими предметами стали українська мова, історія та географія України, історія української літератури. За гетьмана Павла Скоропадського було відкрито два державні українські університети

- у Києві та Кам'янці-Подільському, а третій, приватний, - у Полтаві; засновано Український національний архів, де мали зберігатися документи історії України; відкрито Український історичний музей та Українську національну бібліотеку, створено Українську академію мистецтв, Українську академію наук. Тоді ж таки засновано Національну оперу, драматичний театр, державну капелу, кобзарську школу.