Крім того, стародавні монети - це вишукані й рідкісні витвори мистецтва.

Дослідження монет здійснює нумізматика. Найчастіше давні монети потрапляють до рук археологів від нумізматів та із монетних скарбів. Скарбом вважають будь-яку кількість монет - від кількох примірників до десятків тисяч. Проте для історика неоціненним джерелом є кожна монета, яку пощастило «прочитати» - розшифрувати й витлумачити.

Карбування монет із давніх-давен було ознакою могутності держави і провадилося за певними правилами. Шматочок срібла клали на ковадло та били молотком з рельєфним малюнком або написом на ньому. Монети виходили всі різні, часто-густо з нерівними краями. Адже удари були різної сили, до того ж не завжди влучними. Згодом монети почали карбувати у спеціальних майстернях-монетарнях.

Хоча на українських землях власні монети з'явилися наприкінці 10 - на початку 11 ст., з грошима в такому вигляді наші предки познайомилися значно раніше: ще коли вони користувалися монетами сусідніх держав. Зокрема, одним із давніх народів, що мешкав на території України і за часів своєї могутності мав власну монету, були скіфи.

Слово нумізматика походить від латинського слова нумізма, що означає монета.

Монетний скарб.

Зразки найдавніших монет, що були в обігу або знайдені на території сучасної України.