Частина впливових воєначальників-язичників з Аскольдової дружини вчинили проти князя заколот, унаслідок якого 882 року владу в Києві захопив князь Олег. Він прибув з півночі, з Новгорода, з собою привіз малолітнього Ігоря з князівського роду Рюриковичів. Від його імені Олег правив двадцять років. Після Олегової смерті в 912 р. повновладним київським князем став Ігор. Відтоді в Києві правив князівський рід Рюриковичів. Наступниками Ігоря на великнязівському столі були його дружина Ольга і син Святослав. Княгиня Ольга почала володарювати в Києві 945 р. Великокнязівську владу вона перебрала за складних обставин. Адже князь Ігор, її чоловік, наклав головою під час бунту, що спалахнув через невдоволення одного з підлеглих Києвові слов'янських племен розмірами данини. Ігорів син, Святослав, був іще зовсім малим. Отож, зробити лад у державі випало Ользі. Вона була розсудливою й мудрою. Розмірковуючи над обставинами смерті Ігоря, Ольга вирішила встановити чіткі розміри данини для підлеглих земель. Княгиня відмовилася від воєн, усі справи з державами-сусідами вирішувала мирними засобами, піклувалася про поширення освіти. Саме тому літопис назвав її «наймудрішою серед усіх людей». Згодом Ольгу, одну з перших християнок Русі, було проголошено святою. Данина - обов'язкове надання князеві підлеглим населенням збіжжя, меду, воску, хутра - тощо.
- Ой, братику, як же я скучила за тобою, - дівчина на мить замовкала, зачудовано якось дивилася у великі сині очі Василика, голубливо пригортала малого до себе й розповідала далі. А хлопець слухав сестрину оповідь і не вірив їй - хіба можуть насправді бути - хай навіть і за морем - золоті пташки, котрі співають краще за київських соловейків. - А де ж їхні гнізда, отих диво-птахів? - хитрувато примруживши очі, спитав Василик. Поміркуйте! Про що свідчить учта, влаштована княгині Ользі візантійським імператором?
|