За розповідями літописця, утвердження в Києві влади Рюриковичів пов'язане з особою Олега. Ким був цей владолюбний воїн? Як зміг, прийшовши здалеку, так міцно утвердитися на київському столі? Через брак джерел учені не можуть відповісти на ці запитання однозначно. Цікаво, що не менш загадковим був Олег і для автора давнього літопису. Не маючи достовірної інформації про його діяльність, літописець зберіг для нащадків легенду про загадкову смерть Олега, яку навіщували йому чарівники-ворожбити: померти хоробрий полководець мав через свого коня. Почувши пророцтво, Олег відмовився од військових походів, а свого вірного коня Лебедя наказав дбайливо доглядати, аж поки той не помре.

За кілька років Олегові повідомили, що кінь його мертвий. «Гей-гей, брехливим виявилося віщування», - глузливо вигукнув князь і вирушив подиви тися на кінські кістки. Та коли пхнув він ногою змитий дощами череп, звідти виповзла змія й вкусила зухвальця. Той укус коштував Олегові життя й закріпив за ним ймення Віщий.

Князь Святослав.

Поміркуйте!

Чому князь-завойовник зажив шанобливого ставлення навіть серед своїх ворогів?

Князь Святослав, син Ігоря та Ольги, посів київський стіл 964 р. Він, як і його мати, дбав про зміцнення Київської держави. Але князь-воїн здобував визнання мечем. Усе життя він провів у походах. Бився зі степовими кочівниками, воював із Візантією, бо аж під її мури хотів посунути кордони власної держави.

Віщі слова

Багато чого бачили на своєму віку бистрі води Дунаю. Одначе такому блиску подивувалося б і Чорне море. Сяяли на сонці імператорові обладунки. Золото, коштовне каміння, найдорожчі тканини у вбранні могутнього володаря мали переконати князя русичів: не до снаги вовку левові пазурі. Війна з Візантією - марна справа: нікому не здолати її золотої величі. І хай кажуть про гордого Святослава, що нехтує він багатством. Не було ще серед людей того, кого б не заворожили діаманти імператорського меча. Імператор вдоволено посміхнувся: вирішив вдатися до хитрощів. Згадав бувальщину, переказ про яку переходив із одного європейського палацу до іншого.

...Якось з'явилися в стані Святослава візантійські посли. Принесли з собою багаті дарунки. Чого тільки не було серед коштовностей, загорнутих у дорогі візерунчасті килими! Так візантійці хотіли дізнатися, що