![]() Учасником боротьби проти половців був новгород-сіверський князь Ігор. Року 1185 він разом із братом Всеволодом, племінником Святославом і сином Володимиром вирушив у половецький степ. Похід був не на часі й погано організований. Військо князя складалося з кількох тисяч кіннотників, які аж ніяк не могли здолати багатотисячної орди. Тому серед степу Ігор знайшов не славу, а ганьбу: вся його дружина загинула, а він з іншими князями потрапив у полон. Прикра поразка марнославного князя навряд чи надовго залишилася б у пам'яті нащадків, якби не сила поетичного слова. Річ у тім, що похід князя Ігоря оспівав геніально обдарований руський поет кінця 12 ст. Історія не зберегла імені митця, та це лиш додає таємничості його великому творінню - поемі «Слово о полку Ігоревім». Кілька поколінь істориків, дослідників мови й літератури, поетів і художників у багатьох країнах світу прагнуть розв'язати загадку поеми, і в центрі наукових і мистецьких досліджень обов'язково зринає постать князя Ігоря та його оточення - сім'ї, друзів і побратимів, недругів і ворогів. Про князя написано нині значно більше, ніж про будь-якого іншого діяча нашої минувшини - навіть з-поміж тих, хто зажив заслуженої слави. Ім'я ж того, кому має завдячувати своєю популярністю Ігор, певно, так і лишиться незнаним. ![]() Архістратиг - головний командир війська ангелів. ![]()
Осінь танула, мов свіча. М'яке сяйво лилося від сонячних маківок київських церков, від ясного, змитого дощами неба. Золотавий серпанок тонкою завісою, ніби ховаючи від недоброго ока, затулив Дніпрові береги.
Поміркуйте! У чому виявився героїзм захисників Києва під час облоги міста ордами хана Батия?
|