ною!» - загув степ молодими голосами. «А де ж знайдете собі провідників? - питали молодих сиві діди. - 3 усіх керманичів лишився в нас один хан Сірчан, і той нездужає». «Шукаймо його брата Отрока-хана, захопленого колись у полон Мономахом. Натішився вже він на чужині ситим супокоєм, хай повертається до рідного степу!» - галасувала молодь. І вирушив у далеку мандрівку наймудріший із половців - співець Ор. «Як не повернеш нам Отрока-хана, то довіку житимемо зі своїм безталанням», - наказували йому в дорогу. Довго блукав світами Ор, аж поки знайшов Отрока. Та не переконав його ні словом своїм, ні співом: забув Отрок, із дитинства живучи в князівських палатах, про свою вітчизну. І тоді зважився мудрець на останнє - витягнув із-за пазухи гілочку сухого євшан-зілля... - Тож таки сталося диво? - нетерпляче перепитав послушник. - Диво? Отрок-хан справді спогадав дух рідного степу й повернувся додому... Та тільки не в зіллі сила, - чернець скрушно хитнув головою. - Бо й наші ліси та луки багаті на трави, а що з того. Помер Мономах, і знову залихоманило Русь князівськими колотнечами. - Хіба ж не можуть князі, брати кровні, між собою порозумітися? - Легко це тим, у кого добро в серці й помислах. Адже збиралися руські князі на ради. Присягали, хрест святий цілували. Так було за життя Володимира Мономаха в Любечі. З'їхалися князі до Любецького замку. «Пощо, - питали один в одного, - ми губимо Руську землю, самі про- Чернець (ненець) - віруюча людина, котра зреклася звичайного світського (мирського) життя задля служіння Богові. Слово чернець - слов'янське, воно походить від прикметника чорний, бо саме такого кольору буває одяг у ченців. В українській мові для означення такої людини вживається ще й слово монах, що прийшло з грецької мови, де воно означає один, одинокий, усамітнений. Ченці-самітники трапляються досить рідко, здебільшого вони об'єднуються в громади - монастирі.
|