ства, які не хотіли коритися Києву, а прагнули жити своїм самостійним життям. «І роздерлася вся Руська земля», - читаємо про ті часи в літопису. Історики ж звуть їх добою роздробленості.

Розбратом серед князів скористалися кочівники. Спершу це були половці, які з'явились у Причорноморських степах після печенігів. Грізний ворог, подолати якого можна було лише спільними силами, завдавав щораз болючіших ударів. Особливо потерпали від половецьких набігів Переяславщина й Київщина. Та руські князі зволікали з примиренням поміж собою, дедалі частіше залучаючи половців у міжкнязівські чвари.

Століття розбрату настільки послабили колись величну державу, що вона стала легкою здобиччю нового завойовника - монголо-татар. Для боротьби проти них спробували об'єднатися колишні вороги

- руські князі й половці. Перший бій відбувся 1223 р. на річці Калці біля Азовського моря. Для русько-половецького війська він закінчився поразкою, і монголи змогли підійти до Дніпра.

Новий похід монголо-татар на Русь розпочався 1237 р. У березні 1239 р. орди монгольського правителя хана Батия після нетривалої облоги здобули Переяслав, восени така сама доля спіткала Чернігів. Наступного року, у грудні, впав від ударів монголо-татар і Київ. Від ущент зруйнованої столиці завойовники рушили на Галичину й Волинь.

Похід хана Батия на Київську Русь спричинився до встановлення над її землями монгольського ярма

- залежності від створеної завойовниками держави

- Золотої Орди. Залежність виявилася насамперед у сплаті данини хлібом, худобою, грошима. Крім того, руські князі змушені були їздити до Сарая - столиці Золотої Орди - за ярликом (грамотою) на дозвіл князювати. Принизлива підлеглість ординцям тривала понад 120 років.

Хан Батий у китайському одязі. Китайський малюнок.

Орда - назва союзів кочових племен під владою хана; військо кочовиків; ставка хана.

Монгольський ярлик.