- Що ж, час нагадати литовським і польським забудькам про наші права! - Час боронити свою честь!.. ...Та це ж змова! Справжня князівська змова! Вершник летів, не спиняючись, уже кілька діб. Скоро Вільно - столиця Великого князівства Литовського. Щедро заплатить великий литовський князь за імена змовників! Нічні гості князя Михайла забули про обережність. Вони мають зазнати кари за свої підступні наміри! Адже йшлося про вбивство великого князя литовського й заміну його на престолі Михайлом Олельковичем. Року 1481 змову князів було викрито. Так і не став Київ знову княжим містом.
Про які прояви протесту українців ви дізналися з оповідання? Чи знаєте ви, що колись давно життя людини визначалося її походженням? За литовських часів з-поміж українців були князі, бояри-лицарі, священики, ремісники, селяни. Відтак кожен робив свою справу: одні плекали хліб, інші майстрували, комусь належало навчати, а комусь - захищати мирну працю інших. Нелегкий обов'язок воїнів з діда-прадіда виконували на нашій землі князі й бояри, тобто люди, що становили українську родову знать, або шляхту. Життя української шляхти корилося неписаним законам, що складалися впродовж віків. Шляхтич визнавався безумовно вищим за мешканця міста чи селянина самим фактом свого народження. Кара за поранення або вбивство людини шляхетського походження була суворішою, ніж за подібний учинок стосовно простої людини. Привілеї й та влада, яку мав шляхтич, залежали від знатності його роду. Отож, шляхетські родини ретельно берегли пам'ять про своє походження. 1. Як і коли відбувався перехід українських земель під владу Великого князівства Литовського? 2. Чому від середини 15 ст. українці ставали до боротьби за збереження своєї держави? 3. Які події у житті Володимира Ольґердовича вас найбільше вразили? 4. Про яку історичну подію ви дізналися з оповідання «Змова князів»? З якими змінами в житті Києва вона пов'язана?
|