Володимир Антонович (1834-1908) зажив слави найбільшого знавця писемних історичних джерел. Це й не дивно. Адже він особисто зібрав і підготував до друку 9 томів документів з історії України. Українська історія завдячує йому ще й цілим сузір'ям талановитих учених. Викладаючи протягом 30 років у Київському університеті, Антонович залучав найбільш здібних студентів до вивчення минулого України. Він скеровував дослідження своїх учнів так, щоби жоден із періодів української історії не залишався поза увагою. У такий спосіб було нагромаджено величезний документальний матеріал, достатній для створення цілісної загальної історії України. Завдання це виконав на початку 20 ст. Михайло Грушевський - теж учень Антоновича.

Володимира Антоновича вважають також засновником української археології. Саме він започаткував на наших теренах справді наукові археологічні дослідження.

Поміркуйте!

Чому Володимир Антонович піднесення українського руху пов 'язу вав із розвитком національної науки ?

Жити - щоби здобути народові освіту...

Року 1893 з'їзд археологів планували провести у Вільні. У місті, підкореному на ті часи російським самодержавством, усе дихало давниною - тією легендарною добою, коли було воно столицею Великого князівства Литовського. Тамтешні археологи мали чим подивувати вчений світ: до відкриття з'їзду вони підготували чимало цікавих знахідок, що засвідчували колишню велич Литовської держави. Справжньою подією, як сподівалися віленці, мали стати розкопки могили князя Ґедиміна, який володарював у Литві впродовж 1316-1341 pp. Протягом десятків літ археологи прагнули знайти поховання того славного лицаря, проте досі нікому не таланило. І ось могилу великого князя, здається, було знайдено. Вона, як уважали віленські археологи, знаходилася на Замковій горі поблизу князівського палацу. Відчуваючи особливу відповідальність, віленські знавці старовини не наважувалися розпочинати розкопок. За загальною згодою вони вирішили залучити до тієї справи найавторитетнішого в Російській імперії археолога, українського вченого-історика, професора Київського університету Володимира Антоновича. Випала й слушна нагода, що привела Антоновича до Вільна, - археологічний з'їзд.