Першого ж дня оплесками й піднесеними вигуками з'їзд ухвалив розпочати розкопки. Призначили день, і з'їзд з усіма учасниками й почесними гостями мав бути на них присутній.

- Що скажете, пане Володимире, чи пощастить бути учасниками наукового відкриття?

Антонович якусь мить зосереджено мовчав, ніби щось пригадуючи.

- Даруйте, Максиме, якщо повторюсь (згадав оце наші давні розмови, коли ви були ще студентом університету), - не люблю я кидати слова на вітер, та й наука не вельми пошановує припущення, для неї важать лише факти. Що ж до віщувань, то мушу зізнатися, що боюсь я тієї могили. Не бачив я її, тож і здається вона мені сумнівною. Ходімо зараз на Замкову гору, огляньмо поховання ретельно, аби не сталося якої халепи.

Дорогою професор і його колишній учень розмірковували про науку та про долю рідного народу.

- Наука для нас, українців, - провадив Антонович, - має виняткове значення. Адже якщо ми матимемо свою національну науку, нам легше буде простувати до свободи. Визнаючи українських учених, світ визнає й Українську державу. Саме тому я мрію, щоб українці мали свою академію наук і, власне, тому доклав стількох зусиль, аби перетворити львівське літературне товариство на наукове.

- Ваша принциповість, пане професоре, у ставленні до науки загальновідома. Для мене особисто взірцем сумлінності дослідника є ваша з Михайлом Драгомановим праця «Історичні пісні українського народу». Цікаво, яка ідея надихала вас під час роботи над тією збіркою?

- Видання українських народних пісень, здійснене протягом 1874-1875 pp., - справа всієї Київської громади. Громадівці тоді вважали, що це має бути поетична історія українського народу, розказана ним самим у піснях і думах. Передусім треба було зібрати якомога більше варіантів народних творів, установити, які з них записані справді з народних вуст, а які - оброблені й виправлені на свій копил кимось із не вельми сумлінних збирачів. Пісні надходили з усіх кінців нашої землі. їх було дуже багато. Мені доручили з'ясувати ті історичні події, за яких постала та чи та пісня. А що ж до визнання, яке судилося тій збірці, то воно зайвий раз доводить думку про справжню вагу науки.

- Я читав схвальні відгуки на те наукове видання і німецьких, і англійських, і французьких дослідників.